Декларація про державний суверенітет України - історична довідка

Декларація про державний суверенітет України - державний акт Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. Прийнята 16 липня 1990 року. З 385 присутніх на засіданні депутатів «за» проголосувала абсолютна більшість - 355; «проти» - 4; не взяли участі - 26 (18 з них невдовзі звернулися до секретаріату сесії і попросили зарахувати їхні голоси «за»).

У цей же період подібні акти приймалися в інших республіках СРСР. Цей процес в історії отримав назву «парад суверенітетів».

 Декларація про державний суверенітет України (далі - Декларація) проголосила державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в Україні в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. У ній визначено фундаментальні принципи самовизначення українського народу, народовладдя, здійснення державної влади, встановлення українського громадянства, економічної самостійності. У прикінцевій частині Декларації говорилося, що вона є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції республіки під час укладання міжнародних угод.
 Декларація була провісником Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, підтвердженого Всеукраїнським референдумом 1 грудня цього ж року, першим кроком відродження державності на основі ідеї соборності українського народу та всіх українських земель.

 В Декларації було визначено найбільш принципові позиції, які орієнтували народ на створення самостійної, правової держави, на розвиток демократії, всебічне забезпечення прав і свобод людини. Вона стала тією цінністю, яка об'єднала суспільство у непростий час визначення свого майбутнього в серпневі дні 1991 року.

 Декларацією проголошено народовладдя, принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, територіальну цілісність України в межах наявних кордонів, економічну самостійність, виключне право народу на володіння, користування і розпорядження національним багатством України, захист усіх форм власності в державі, гарантії екологічної безпеки і культурного розвитку. Ці базові положення лягли в основу законодавчих актів державного значення - Конституції, законів України.

 Цим документом декларується також право держави на власні збройні сили, внутрішні війська та органи державної безпеки.
 Україна урочисто проголосила про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

 Важливе значення мала Декларація й для розвитку зовнішніх зносин України як суб'єкта міжнародного права. В розділі, присвяченому її ролі в міжнародних відносинах, було закладено основоположні принципи й пріоритети української зовнішньої політики. Визнавши перевагу загальнолюдських цінностей над класами, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права, Декларація заклала необхідну базу виходу України на міжнародну арену, починаючи з грудня 1991 року.

 Декларація про державний суверенітет стала поворотним пунктом в сучасній історії України, наблизивши до здійснення споконвічну мрію українського народу про свободу та незалежність.